Ми зібрали десять артефактів, які відкривають давню Україну.
1. Браслет з Мізинської стоянки
Це шедевр мистецтва Верхнього палеоліту, виготовлений приблизно 15 тис. років тому з бивня мамонта, оздоблений вишуканим меандровим візерунком, що символізував благополуччя. Цей унікальний артефакт, знайдений під час розкопок у 1912 році, є одним із найдавніших зразків геометричного мистецтва та демонструє високий рівень майстерності давніх людей. Надійшов у Національний музей історії України у 1936 році.
2. Археологічні знахідки з Кам’яної Могили
Кам’яна Могила — унікальна пам’ятка біля Мелітополя, що зберігає сліди людської культури від палеоліту до середньовіччя. Тут знайдено наскельні малюнки, символи та «первісну бібліотеку» — понад 3 тисячі петрогліфів, які розповідають про вірування, побут і світогляд давніх людей.
3. Трипільська кераміка (V–III тис. до н.е.)
Глиняний посуд трипільців вражає й сьогодні: складні геометричні орнаменти, спіралі та хвилі символізували космос і природні цикли. Ця кераміка не лише виконувала побутову функцію, а й була носієм сакрального знання та естетичних ідеалів епохи. А де її побачити, вам підскаже стаття про трипільську культуру на платформі emuseum.online.
4. Пектораль із кургану Товста Могила (IV ст. до н.е.)
Золота пектораль скіфського царя, створена грецькими майстрами, є одним із найвизначніших шедеврів світового ювелірного мистецтва. У трьох ярусах прикраси закодоване уявлення про космос: небесний світ, життя людей і тварин, а також хаос і смерть.
Більше дізнатися про скіфське золото та скарби скіфів у музеях України.
5. Кам’яна баба (степові ідоли)
Монументальні статуї, встановлені кочовими племенами степів, уособлювали предків або божеств-охоронців. Кам’яні баби стали своєрідними символами українських степів, їх ставили на курганах, де вони відігравали роль «стражів» пам’яті. Найбільша колекція степових ідолів зберігається в Дніпропетровському національному історичному музеї ім. Д.І. Яворницького.
6. Меч часів Святослава (Х ст.)
Меч, приписуваний князю Святославу Хороброму, є символом воїнської доблесті Київської Русі. Це не лише зброя, а й свідчення контактів Русі з Європою, адже виготовлений він у скандинавській традиції. Належить фондам Національного заповідника "Хортиця".
7. Софія Київська та її мозаїки (XI ст.)
%20(1).jpg "Джерело: Вікіпедія")
Храм Святої Софії в Києві — перлина давньоруської архітектури та духовний центр Русі. Його мозаїки й фрески, зокрема знаменита «Оранта», зберігають тисячолітню історію, поєднуючи візантійські традиції та місцеву культуру. Нині це центральна будівля Національного заповідника "Софія Київська".
8. Остроми́рове Єва́нгеліє (1056–1057 рр.)
Перша датована книга Київської Русі, переписана дияконом Григорієм для новгородського посадника Остромира. Це безцінна пам’ятка кириличного письма й книжної культури, оздоблена мініатюрами та орнаментами. У пам'ятці зафіксовано типові риси української мови.
9. Козацькі клейноди Запорізької Січі
Гербові прапори, булави, бунчуки та інші клейноди уособлювали військову й політичну владу козаків. Вони були символами честі та єдності, нагадуючи, що Запорізька Січ була не лише військовим осередком, а й зародком державності.
10. Зброя та гармати часів визвольної війни Богдана Хмельницького
Козацька артилерія XVII століття стала одним із факторів успіху у війні проти Речі Посполитої. Зброя того часу — мушкети, шаблі, гармати — свідчить про майстерність козацьких майстрів і відображає військову міць козацької держави.
Артефакти, що зберегли українську історію крізь тисячоліття, є не лише безмовними свідками минулого, а й живими носіями культурної пам’яті. Від петрогліфів Кам’яної Могили до козацьких клейнодів і зброї визвольної війни — кожен із них відкриває сторінку великої історії нашої землі. Вони показують, як формувався світогляд, мистецтво, віра й боротьба українців за своє місце у світі.
_latest.webp)
