Кожна археологічна знахідка як шматочок пазла у пізнанні нашої історії. Часом вони маленькі, а іноді стають справжньою сенсацією та новим доповненням.
Для археології важлива не лише сама знахідка, а й місце, де і як знайдена. Ми спробували створити добірку найвизначніших знахідок за період української археології.
-
Скіфська пектораль
-
Небелівський храм
-
Хортицький меч
-
Воїни з Мамай-гори
-
Трипільська богиня
-
Кам’яна ікона
-
Давньоруська вулиця на Поштовій площі
-
500-річна писанка
-
Ідол з каменю
-
Булава з Тягині
Скіфська пектораль
Скіфська золота пектораль – одна з найвідоміших археологічних знахідок України. Вона стала символом давньої української культури і спадщини скіфського народу. Цей шедевр давнього мистецтва був знайдений Борисом Мозолевським у кургані Товста могила (Дніпропетровська область) у 1971 році.
Не одне дослідження було представлене сюжетним лініям зображеним на пекторалі. Виготовлена із золота у IV ст до н.е., вона має діаметр близько 30 см та важить 1140 г.
Нині зберігається у фондах Скарбниці Національного музею історії України.
Небелівський храм
Відкрита Вікентієм Хвойкою трипільська культура понад 130 років тому продовжує дивувати своїми досягненнями.
У 2012 році українсько-британською експедицією було досліджено залишки споруди розмірами близько 20×60 м на поселенні Небелівка Кіровоградської області. Крім своїх розмірів, вчені виявили що вона була двоповерховою. Знайшли залишки семи вівтарів та фрагменти обмазки з розписами, велику кількість ритуального посуду та площу поруч зі спорудою.
Це все дало підстави стверджувати, що був відкритий справжній трипільський храм, якому близько 6 тис. років. Теорії щодо якого раніше базувались лише на мініатюрних моделях жител.
Хортицький меч
Ще одна унікальна знахідка на території України. Стародавній меч виловив рибалка з Дніпра біля острова Хортиці у 2011 році. Знахідка Х ст каролінзького типу з двосічним клинком, прикрашена сріблом, міддю і латунню, є однозначно видатною. На ній стоїть клеймо з написом «VLFBERHT». Це один із мечів Ульфберта, які виготовляли в ІХ-ХІ ст майстри з Рейнланду. Таких мечів знайдено всього 170 по всій Європі.
Хортицький меч пов’язують з загибеллю князя Святослава, що ніби-то належав саме йому.
Меч зберігається у Національному заповіднику «Хортиця»
Воїни з Мамай-гори
Багатошаровий археологічний комплекс Мамай-гора систематично почали досліджувати з сер. ХХ ст. Він приніс чимало знахідок та відкриттів вченим і є одним із найбільших курганних некрополів Європи. Чи не найвідомішим з яких стало два поховання скіфських воїнів, досліджене у 2019 році.
Одне було велике – 2 на 2,5 з лишком метрів, пограбоване мародерами. А друге, яке було поруч, – залишилося недоторканим. Там лежав скелет юнака 18–20 років, який можливо був зброєносцем, тому його поховали разом з людиною, що мала високий соціальний статус. Поховання супроводжувалось великою кількістю інвентарю, серед якого був короткий скіфський меч-акінак та грецьку сіроглиняну амфору, датовану серединою VI – початком V ст до н.е. Що розширює часові рамки перебування скіфів в регіоні на 200 років.
Трипільська богиня
Трипільську богиню або ж Венеру знайшли у 2009 році в Могилів-Подільському районі на Вінниччині і передали до заповідника “Трипільська культура”. Створена майстрами трипільської культури (VI-ІІІ тис до н.е.) близько 6 тис. років тому, жіноча глиняна фігурка була знайдена майже повністю цілою. Але її основна відмінність полягає в тому, що в середині неї є 9 глиняних кульок. А тому, якщо потрясти фігуру, то можна почути той же звук, що й при створенні. Це поки єдина подібна знахідка.
Схожі глиняні фігурки мають чітко виражені жіночі риси, з особливим акцентом на груди та стегна, що відображає культ родючості, жіночності та материнства в уявленнях духовного життя трипільців.
Кам’яна ікона
Кам’яна ікона, знайдена в околицях Канева на Черкащині у 1930-х роках біля Княжої гори, є одним із найдавніших прикладів кам’яної іконографії давньоруського часу. Українські науковці стверджують, що пам’яток з таким унікальним різьбленням нема у музеях світу. Свою експертну думку надавали працівники фонду Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”
На ній зображена Богоматір з немовлям в оточенні апостолів, євангелістів і святих, а на зворотному боці знахідки напис: «Господи, поможи рабу своєму Василію», старослов’янською.
Створена орієнтовно у ХІІІ ст і могла належати Володимиру Мономаху (Василій у святім хрещенні).
Давньоруська вулиця на Поштовій площі
Під час будівництва торгового центру на Поштовій площі навесні 2015 року розкопали стародавню вулицю з дерев’яними спорудами, зведені у ХI–XII ст. Сенсаційна знахідка опинилась у центрі конфлікту, адже забудовник хотів добудувати своє. У 2019 році «Ділянка прибережного міського кварталу Середньовічного Києва», а в народі просто «Поштова» став пам’яткою археології та історії національного значення.
Та все ж боротьба за збереження цієї знахідки триває під опікою Музею на Поштовій, що виник завдяки небайдужим киянам.
500-річна писанка
У 2013 році львівські археологи знайшли 500-річну писанку під час розкопок на вулиці Шевській на 5,5-метровій глибині. Випадкова знахідка ХV-XVI ст була виявлена у водозбірнику, зроблена на шкаралупі, ймовірно, гусячого яйця.
Унікальність знахідки в матеріалі, адже яєчна шкарлупа недовговічна.
Знахідка з видряпаним візерунком збереглась на 80-90%.
Археологи передали її до Коломийського національного музею, а точніше його відділу, єдиному музею у світі, що присвячений писанкам, – Музею писанкового розпису.
Ідол з каменю
У 2018 році Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького поповнився черговою кам’яною бабою. Але незвичною, фігура у понад 2,5 м заввишки є язичницьким ідолом, якого на початку XIX ст. переробили на православний хрест.
Знахідка вкрита християнськими та язичницькими символами і це перший подібний артефакт істориків.
А знайшов її Ілля Годиня, студент ІІ курсу КНУ ім. Т.Г. Шевченка (ННІ “Інститут геології»). Він цікавиться історією рідного краю. На одній старовинній карті 1860-х років він і знайшов курган ( Могила Єфімовка ) з позначенням кам‘яного хреста на ньому і перевірив цю інформацію.
Булава з Тягині
Знахідка середньовічної булави в Тягині у 2021 році стала сенсацією для української археології. Булава, яку виявили в горілому шарі фортеці волонтерами, що допомагали на розкопках Південної середньовічної експедиції Інституту археології НАН України, датується XV ст. Вона є надзвичайно рідкісним артефактом для Північного Причорномор’я. Її восьмикутна форма, орнамент та заливка свинцем усередині свідчать про високу майстерність виготовлення та можливий статус власника.
Докторка історичних наук, професорка Світлана Біляєва, яка очолювала експедицію, припустила, що булава могла належати Богдану Глинському, якого пов’язують з раннім запорізьким козацтвом. У 2024 році, з нагоди 33-ї річниці Незалежності України, цю унікальну булаву було презентовано у вигляді 3D моделі після ретельної реставрації та оцифрування.
