Золоті ворота

Головна парадна брама середньовічного Києва, згадана у літописі за 1037 році за правління Великого київського князя Ярослава Мудрого. Назва запозичена від воріт Константинополя. Сьогодні над руїнами споруджено павільйон-реконструкцію.

Філія Національного заповідника «Софія Київська» (об’єкт ЮНЕСКО), розташована у павільйоні, що накриває залишки давньої брами.

Один із п’яти чавунних фонтанів, встановлених у Києві наприкінці XIX ст. за проєктом Франца Термена.

Бронзова мініатюра у рамках арт-проєкту «Шукай!», що відтворює історичний фонтан Термена та знайомить із міською історією.

Зелена зона навколо Золотих воріт, створена у XIX ст. Тут встановлено пам’ятник Ярославу Мудрому, кота Пантелеймона та міні-скульптури «Шукай!».

Створений за ескізом Івана Кавалеридзе, зображує князя з макетом Софії Київської в руках. Символ «золотої доби» Русі.

Відкрита 31 грудня 1989 року, вважається однією з найкрасивіших станцій світу. Прикрашена понад 80 мозаїками з історичними сюжетами.

Живі та мистецькі символи району: кіт Пантелеймон (виконує бажання) та креативний «кіт із виделок».

Житлові будівлі кінця XIX – початку XX ст., що здавалися в оренду та відображали європейські архітектурні стилі.

Виникла у XIX ст. на місці розібраних валів XI ст., спершу називалася Великою Підвальною.